Новели Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Новели Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

17 липня 2018 року почав діяти Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Що нам він приніс? Висвітлимо основні зміни з питань, з якими найчастіше стикаються учасники та посадові особи ТОВ.

1. Не встановлено строк для здійснення подачі документів реєстратору для проведення будь-яких змін після прийняття рішення Загальними зборами учасників.
2. Законодавець передбачив зміну даних, що містяться в ЄДР про місцезнаходження та контактну інформацію Товариства, а також інформацію про кінцевих бенефіціарів, за заявою Товариства, яку подається державному реєстратору, тобто для зміни цих відомостей не має потреби збирати збори.
3. Необмежена кількість учасників, а також з Цивільного кодексу виключені положення щодо того, що:
   1) єдиним учасником не може бути інше Товариство, яке має єдиного учасника,
   2) особа може бути лише в одному Товаристві єдиним учасником.
4. Законодавець передбачив можливість підписання нової редакції Статуту особою, яку загальні збори уповноважили на це своїм рішенням, за умови що це передбачено в попередній редакції Статуту. Закон не передбачає декількох осіб.
5. В законі відсутнє поняття кворум, але до виключних повноважень Загальних зборів віднесено перелік питань за які повинно проголосувати 100% учасників, які наділені правом голосу з відповідних питань.
6. Виключно Загальні збори учасників надають право на укладення будь-яких правочинів, сума яких становить більше ніж 50 % чистого прибутку за минулий квартал.
7. Змінено процедуру виходу з Товариства. Учасник, що має намір вийти з Товариства, та частка, що йому належить в статутному капіталі становить більше ніж 50 %, має обов’язок повідомити письмово всіх інших учасників про це та отримати їх згоду. Законодавець передбачив, що Товариство протягом дванадцяти місяців після того як дізналося або могло дізнатися про вихід такого учасника зобов’язане сплатити його внесок, але в Статуті може бути зазначений інший строк. Так Статутом може передбачатися право Товариства розрахуватися з колишнім учасником, наприклад, в строк до 75 років.
8. Змінено процедуру внесення учасниками та третіми особами додаткових вкладів.
   Спочатку Загальними зборами учасників приймається рішення про збільшення статутного капіталу, в якому повинно бути розписано на яку суму відбувається збільшення, коефіцієнт збільшення відносно кожного з учасників та розмір який планується, в разі якщо збільшення відбувається за рахунок майна то затверджується його грошова оцінка (нотаріально підписи на ньому не засвідчуються). Після цього приймається наступне рішення в якому відображається затвердження результату фактичного внесення
   додаткового вкладу, розміру утвореного статутного капіталу та перерозподіл часток між учасниками, підписи засвідчуються нотаріально, та саме це рішення подається реєстратору для проведення змін.
9. Закон встановив новий різновид довіреності – безвідклична. Вона може видаватися лише з метою реалізації обов’язків сторін за корпоративним договором (теж новинка закону). Особливість її в тому, що в ній зазначається про неможливість її скасування не отримавши згоду повіреного або вказуються підстави припинення.
10. Корпоративний договір – документ в якому прописується процес реалізації обов’язків та прав між учасниками Товариства. Також його можна розцінювати як договір про наміри або попередній договір.

Законодавець при створенні Закону ставив на меті вдосконалення законодавства в сфері регулювання господарської діяльності товариств, проте поки що він викликає занадто багато питань. Але це питання часу.