Про умови документального підтвердження господарських операцій

Про умови документального підтвердження господарських операцій

Актуальна на часі правова позиція щодо умов документального підтвердження господарської операції у справі щодо реальності здійснення господарської операції та скасування податкового повідомлення- рішення, викладена в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018р.:

• справа № 820/1763/16
• адміністративне провадження №К/9901/19439/18
• http://reyestr.court.gov.ua/Review/73901901
• реєстраційний номер рішення 73901901

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

На думку суду, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на врахування понесених витрат у податковому обліку, наступають лише за дотримання сукупності обставин та ознак  господарської операції:

• у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг,
• вчинення господарських операцій з метою їх використання в своїй господарській діяльності суб’єкта
  господарювання,
• господарські операції пов'язані з рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника,
• господарські операції відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником
  податку договорах,
• господарські операції та їх економічний зміст має підтверджуватись належним чином оформленими
  первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. При цьому, виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з зазначенням фактично поставленої послуги за напрямом, вказаним в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. Відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих  документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Зокрема, спірні послуги фактично спрямовані на забезпечення підприємницької діяльності платника податків, що і обумовлює господарський характер цих послуг для такого платника податків.

Між тим, наведені податковим органом (в акті податкової перевірки та в поясненнях до матеріалів справи) обставини, з огляду на правила формування доходів та витрат, регламентовані положеннями Податкового кодексу України не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів або інших доказів, які спростовують такі доводи.

Наведена правова позиція стане в нагоді платникам податків при оскарженні податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі визнання в актах податкових перевірок окремих господарських операцій нереальними через «дефектність», на думку податківців, окремих первинних документів або їх відсутність.